Сир Ле Рустик Камамбер, 150г

Смак вершковий, з нотками горіхів, грибів, польових трав та фруктів. Запах різкий та сильний, нагадує про свіжу сливу, кольорову капусту та мокру солому. Добре засвоюється та корисний для лікування шлункових захворювань.

Подається окремо з горіхами, зеленню та солодкими фруктами. Добре запікати камамбер цілою головою, підходить до червоного легкого вина та яблучного сидру.

Вперше сир камамбер був виготовлений в 1791 році селянкою з Нормандії Марі Арель. Під час Французької революції вона заховала від переслідувань ченця з провінції Брі, і в подяку за порятунок він навчив її готувати сир за секретним рецептом своєї батьківщини - м'який, вершковий, покритий щільною скоринкою цвілі. Так як для сиру дуже важливий клімат, склад грунту та сорт трави, яку їдять корови, у нормандської селянки, що живе далеко від центрального регіону Франції, вийшов новий сорт сиру. Протягом майже століття нащадки Марі займалися виробництвом сиру за цим рецептом, покращуючи його та адаптуючи під місцеві умови. У 1863 році цей сир був представлений Наполеону III як продукт нормандського села Камамбер. Імператор дуже його полюбив та закріпив за ним назву місця походження. Завдяки Наполеону весь Париж захопився сиром з Нормандії, і сироробній сім'ї Арель довелося в терміновому порядку розширювати виробництво. Сири відправляли в Париж поїздом, який на той час поєднав столицю та провінцію. Довгий час сир Камамбер можна було спробувати тільки у Франції, так як тривале транспортування такого ніжного продукту було неможливе. Завдяки залізниці до Парижа він доїжджав за 6 годин загорнутим в солому, і це була межа його можливостей. Лише в 1890 році інженер Рідель розробив дерев'яні коробки, в яких можна було перевозити камамбер на великі відстані. Сир відразу ж завоював Америку, а дерев'яні коробки до сих пір використовуються для перевезення справжнього французького камамбера. Цікаво, що спочатку сир камамбер мав яку завгодно корочку, тільки не білу. Зазвичай на ньому сама собою утворювалася сіро-блакитна цвіль з коричневими плямами. Тільки на початку XX століття цей процес був узятий під контроль, і сировари почали використовувати особливий вид спеціально виведеної цвілі - Penicillium camemberti - дає красиву сніжно-білу корочку. Тоді ж, на початку XX століття лікарі помітили, що завдяки цим грибкрм нормандський сир можна з успіхом використовувати для лікування шлунково-кишкових захворювань. Однак, офіційним стандартом для камамберу біла скоринка стала тільки в 1970-х. Під час I Світової війни кола сиру камамбер в жерстяних коробках входили в пайок французьких солдатів. Так він отримав всенародну любов і став широко відомий в усьому світі. У XX столітті в багатьох країнах з'явилися місцеві різновиди м'якого сиру з пліснявою, приготовані за рецептом камамберу. І хоча вони носять інші назви, їх зовнішній вигляд та смак дуже близькі до класичного нормандського камамбер. У 1983 році Камамбер з Нормандії отримав сертифікат АОС, що гарантує, що продукт зроблений на певній території з дотриманням традиційної технології.